Содержание
Класифікація бронеплит: що варто знати для правильного вибору
У сучасному світі, де бойові дії та загрози безпеці стали реальністю, бронеплити перетворилися на важливий елемент особистого захисту не лише для військових, але й для журналістів, рятувальників та медиків. Проте ефективність бронеплити визначається не дизайном чи матеріалом, а рівнем, який підтверджено відповідним стандартом. Саме вони дозволяють зрозуміти, від яких загроз може врятувати конкретна модель. У цьому матеріалі розглянемо ключові системи класифікації та фактори, які потрібно враховувати.
NIJ — найпоширеніший міжнародний стандарт
Національний інститут юстиції США (NIJ) створив універсальну систему оцінки бронеплит, яка застосовується в більшості країн світу. Вона передбачає рівні від IIA до IV. Найчастіше в умовах бойових дій застосовують IIIA, III та IV. Перший рівень захищає від пістолетних куль і є достатнім для цивільних, які працюють у зонах підвищеної небезпеки. Третій здатний зупиняти кулі калібру 7.62×51 мм, а четвертий — навіть бронебійні кулі 30-06 M2 AP. Важливо розуміти, що сертифікація NIJ проводиться для конкретного зразка у незалежній лабораторії, а отже, схожі плити без сертифікату не гарантують безпеки.
STANAG — стандарт НАТО з акцентом на бойові умови
STANAG 4569 спочатку розроблявся для класифікації бронетехніки, але згодом почав використовуватися і для оцінки індивідуальних плит. На відміну від NIJ, він більше орієнтований на реальні умови бою: враховується кут попадання, дистанція, швидкість кулі та тип боєприпасів. Для індивідуального захисту найбільш актуальними є рівні 1–3, які перекривають загрози від 5.56×45 мм до 7.62×51 мм. Такий підхід дозволяє більш точно оцінити ефективність бронеплити в польових умовах.
ГОСТ і ДСТУ — застарілі системи класифікації
На пострадянському просторі ще зустрічаються бронеплити з маркуванням за ГОСТ чи ДСТУ. Вони передбачають класи від 1 до 6А. Старші рівні відповідають приблизно сучасним NIJ III–IV, проте випробування проводилися за методиками, що не відображають актуальних реалій. Багато калібрів і типів боєприпасів, які сьогодні становлять небезпеку, ці стандарти просто не враховують. Тому використовувати ГОСТ як основний орієнтир небезпечно: він може бути лише тимчасовим рішенням, але не гарантією належного захисту.
Матеріали, форма та додаткові параметри
Вибір бронеплити не обмежується стандартом. Велике значення має матеріал: сталь надійна, але надзвичайно важка та здатна утворювати уламки; кераміка легша й добре поглинає енергію, проте втрачає властивості після кількох влучань; UHMWPE поєднує легкість і високу міцність, але є дорогим. Важливим є й термін служби: більшість плит ефективні протягом 5–7 років. Не менш суттєвим показником є «backface deformation» — глибина вм’ятини після удару. Навіть без пробиття сильний удар може спричинити травму. Також варто враховувати форму плит: SAPI, ESAPI чи Shooter’s Cut, які впливають на зручність у роботі зі зброєю та комфорт під час носіння.
Вибір бронеплити — стратегічне рішення
Купуючи бронеплиту, потрібно орієнтуватися на реальні загрози. Для роботи цивільних у зонах ризику достатнім може бути рівень IIIA. Для військових чи добровольців у гарячих точках — лише плити рівня III або IV за NIJ, або не нижче другого рівня за STANAG. Не менш важливо правильно поєднати плиту з якісною плитоноскою, яка забезпечує комфорт і правильний розподіл ваги. Лише сертифіковані й перевірені вироби здатні гарантувати ефективність у реальному бою.
Джерело: Defence