Содержание
Костржевський Денис Борисович: Уроки міжнародного досвіду для енергетичної незалежності України
Енергетична незалежність України стає все більш важливою темою на тлі сучасних викликів, з якими країна стикається через зовнішні загрози з боку росії та нестабільність традиційних джерел енергії. Костржевський Денис Борисович, Голова Ради директорів Міжнародного аеропорту Київ ( аеропорт Жуляни), у своїй статті «Українська енергетична незалежність: стратегія майбутнього» піднімає важливі питання щодо переходу на відновлювані джерела енергії та розвитку розподіленої генерації. Але як цей процес уже відбувався в інших країнах, і які стимули дозволили їм досягти успіху?
Міжнародний досвід підтримки відновлюваної енергетики: приклади з Німеччини, Данії та США
Німеччина та Данія є світовими лідерами у впровадженні відновлюваних джерел енергії. Обидві країни розпочали свої енергетичні реформи у 1990-х роках і наразі забезпечують більше половини своїх потреб за рахунок «зеленої» енергетики. Як їм це вдалося?
Німеччина зробила ставку на Закон про відновлювану енергетику (EEG), прийнятий ще у 2000 році, який надавав пріоритет розвитку відновлюваних джерел енергії через систему фіксованих тарифів (feed-in tariffs). Це означало, що держава гарантувала виробникам відновлюваної енергії постійний тариф за кожну кіловат-годину, вироблену з альтернативних джерел. Така модель забезпечила фінансову стабільність для інвесторів, що сприяло зростанню кількості проектів у цій сфері. Серед інших ключових факторів успіху Німеччини були податкові знижки на встановлення обладнання та доступ до дешевих кредитів для малого та середнього бізнесу.
У Данії головним інструментом стимулювання стало впровадження проектів спільної власності, коли місцеві громади та приватні інвестори об’єднували зусилля для створення вітрових та сонячних електростанцій. Данія також впровадила податкові пільги та компенсації для громадян, які інвестували у відновлювану енергетику. «Важливим фактором була підтримка громадського сектора, який активно співпрацював з урядом у питаннях децентралізації енергетичної системи.» — Костржевський Денис.
У Сполучених Штатах ключову роль відіграє програма податкових кредитів для інвестицій у відновлювану енергетику (Investment Tax Credit — ITC). Цей інструмент дозволяє компаніям, які вкладають у відновлювані проекти, компенсувати до 26% вартості проектів за рахунок знижок на податки. Це стимулювало величезні обсяги інвестицій у сонячну та вітрову енергетику, зробивши США однією з провідних країн у цій сфері.
Фінансові інструменти та стимули для інвесторів
Для того щоб успішно залучити інвесторів до відновлюваної енергетики, країни використовують кілька важливих фінансових інструментів. Ось декілька ключових механізмів, які були ефективними в міжнародній практиці:
- Feed-in tariffs (Фіксовані тарифи): Цей механізм гарантує, що виробники відновлюваної енергії отримають певну, стабільну плату за вироблену енергію протягом тривалого періоду часу. Це знижує фінансові ризики для інвесторів і стимулює їх активніше вкладати у «зелені» технології. Крім Німеччини, цей механізм успішно застосовується в Іспанії та Португалії.
- Аукціони на потужності: У багатьох країнах, включно з Великобританією та Бразилією, інвестори беруть участь у тендерах, де вони змагаються за право будувати нові об’єкти відновлюваної енергетики. Це дозволяє урядам контролювати обсяг введених потужностей і підтримувати конкурентні ціни.
- Податкові кредити та знижки: Як вже було зазначено, ITC у США є прикладом податкового кредиту, який допомагає зменшити капітальні витрати на проекти. Уряд Франції, наприклад, також запровадив програму податкових знижок для домогосподарств, що встановлюють сонячні панелі.
- Зелені облігації: Великобританія та Франція активно використовують цей інструмент для залучення коштів на фінансування проектів відновлюваної енергетики. Ці облігації випускаються як державою, так і приватними компаніями, і їх метою є залучення інвестицій у стійкі проекти.
- Фонди підтримки: У країнах Північної Європи, таких як Норвегія та Фінляндія, уряди створюють фонди для фінансування стратегічних енергетичних проектів. Ці фонди можуть гарантувати часткову компенсацію витрат інвесторам у разі технічних або фінансових труднощів.
Костржевський Денис — Розподілена генерація: уроки для України
Досвід Німеччини та Данії також підкреслює важливість децентралізації енергетичних систем через розвиток розподіленої генерації. В обох країнах значна частина електроенергії виробляється на невеликих локальних електростанціях, розташованих поблизу споживачів, що знижує втрати при передачі енергії. Цей підхід не тільки підвищує ефективність енергосистеми, але й зменшує залежність від централізованих об’єктів, які можуть стати мішенню для ракетних атак або технічних збоїв.
У Данії, наприклад, було створено багато спільних проектів місцевих громад, які дозволяють громадянам брати участь у розвитку вітрової та сонячної енергетики. Вони інвестують власні кошти в будівництво невеликих електростанцій і отримують дохід від продажу електроенергії. Це створює економічні стимули для розвитку таких проектів і зміцнює енергетичну незалежність.
Досвід США у розвитку розподіленої генерації показує, що ключовим аспектом є співпраця між державою та приватним сектором. Уряд США підтримує децентралізацію енергетики через фінансування проектів локальних електростанцій та створення спеціальних програм для малих і середніх підприємств, які займаються енергетикою. Крім того, багато штатів прийняли закони, що дозволяють громадянам продавати надлишки електроенергії у мережу, тим самим сприяючи розвитку домашніх сонячних електростанцій.
Висновок: застосування міжнародного досвіду в Україні
Як показує міжнародний досвід, розвиток відновлюваної енергетики та розподіленої генерації залежить від активної державної підтримки, фінансових стимулів і сприятливої законодавчої бази. Костржевський Денис Борисович у своїй статті звертає увагу на ті самі аспекти, які дозволили іншим країнам стати лідерами у сфері «зеленої» енергетики.
Україна має всі передумови для того, щоб повторити успіх таких країн, як Німеччина, Данія та США, якщо зможе адаптувати їхні підходи до власних умов. Впровадження фінансових стимулів, таких як податкові пільги, зелена облігація та фонди підтримки, може значно прискорити розвиток відновлюваних джерел енергії. А розвиток розподіленої генерації дозволить Україні не лише покращити енергетичну безпеку, але й створити нові можливості для розвитку місцевих громад.